Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Желех. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ). Фр. Пр. 136.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись. К. ПС. 55.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти. Вх. Лем. 415.
Коршмиця, -ці, ж. = коршма. Піп каже: ідімо до божниці; а п'яниця каже: ідімо до коршмиці. Ном. № 11728.
Мину́тний, -а, -е. Минутный. К. Гр. Кв. XVIII.
Причуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. причутися, -чуюся, -єшся, гл. 1) Слышаться, послышаться, казаться, что слышитъ. Се вже тобі сліпому так причувається. Драг. 166. Наче тихий гомін росходився в гущині і дзвони причувались. Св. Л. 211. 2) Прислушиваться, прислушаться. Причувається Оксана — усі добре сплять. Кв. Ухо причувалось. Щог. В. 107.
Смоляник, -ка, м. = смолоскип. Лохв. у.
Собор, -ру, м. 1) = собір. 2) Соборъ, церковь соборная. Золотоверхі собори в Київі. Левиц. І. 214. Ум. соборець, собо́рчик.  
Сумісник, -ка, м. Соучастникъ.
Трибушон, -на, м. Штопоръ. Желех.