Випаляти, -ля́ю, -єш, гл. = випалювати.
Гав! I меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав!
До-сто-бі́са нар. Очень много. Cм. до.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ).
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Чухання, -ня, с. Чесаніе, почесываніе зудящаго мѣста (но не гребешкомъ).