Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмітати

Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМІТАТИ"
Бобровник, -ка, м. Охотникъ на бобровъ, бобровый промышленникъ.
Гамуватися, -муюся, -єшся, гл. Удерживаться, останавливаться, успокаиваться. Аф. 354.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Корноз, -за, м. = кнур. Вх. Лем. 427.
Модря, -рі, ж. = заполоч. Угор.
Невільно нар. Нельзя; запрещено; непозволительно. Люблю, люблю, дівчиноньку, да невільно взяти. Н. п.
Пасічникувати, пасішникувати, -кую, -єш, гл. Заниматься пчеловодствомъ. Сим. 224. У його здавна була охота до бжоли, так тепер певно пасічникує. К. ЧР. 8.
Полька, -ки, ж. 1) Полька. Ой ти руський, а я полька. Чуб. V. 1163. 2) Танецъ: полька. Левиц. Пов. 240. 3) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Попереминати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и перем'яти, но во множествѣ.
Шелепотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Шелестѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.