Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позлотистий

Позлотистий, -а, -е. Золоченый. Із під поли позлотистий недолимок виньмає. ЗОЮР. І. 206. Объ одеждѣ: шитый золо томъ. Слуги в барвах позлотистих гуляють по ринку. К. Досв. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗЛОТИСТИЙ"
Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Друба́к, -ка, м. = гробак. Шух. І. 23.
Загни́лість, -лости, ж. Начало гніенія.
Закльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заклюва́ти, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.
Мит, -ту, м. Болѣзнь скота: воспаленіе подчелюстныхъ железъ.
Надполови́нити Cм. надполовинювати.
Прикрастися Cм. прикрадатися.
Роспатякатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться. Патя та патя, та й роспатякались, неначе цілий вік їм укупі на сьому місті жити. Кв. II. 41.
Ростоньки гл. ум. отъ рости. Ростоньки в костоньки. Мил. 36.
Скажений, -а, -е. 1) Бѣшенный. Скажена собака. 2) О человѣкѣ: бѣшенаго, вспыльчиваго характера. Мати скажена, а син ще скаженіший. Лебед. у. Ум. скажене́нький. Та той дід таки трохи скажененький, я це знаю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗЛОТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.