Бурковка, -ки, ж. Мостовая; шоссе.
Вутреня, -ні, ж. = утреня.
Гавкун, -на, м. Лающее животное.
Ду́рощі, -щей и -щів, ж. мн. Глупости. Йому все дурощі в голові. З серця чоловіка виходять дурощі.
Дя́конів, -нова, -ве Принадлежащій діакону.
Звива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зви́ти, зів'ю́, -єш, гл. 1) Свивать, свить. Чи ти звелів орлові підійматись на висотах гніздо собі звивати. 2) Сматывать, смотать. Основу зачинає... звивати на клубки. 3) Сплетать, сплести. На свою головоньку вінка не звила. 4) Завивать, завить. А вмієш ти волосся звивати? III. 38).
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину.
Коритнячка, -ки, ж. Черепаха.
Повгрузати, -заємо, -єте, гл. Увязнуть; войти въ землю; въѣсться въ тѣло (о многихъ). Хата в того Хоми така, що й вікна в землю повгрузали. До парубка, аж у його і вірьовки повгрузали в руки.
Промова, -ви, ж. Рѣчь. Царь Наливай промову промовляє. Богослов казав промову над якимсь помершим паном. Ум. промовка.