Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бакомпарт, -та, м. Бакенбарда. Вх. Уг. 226.
Безбитниця, -ці, ж. Употребл. въ бранномъ выраженіи: щоб тебе безбитниця побила!
Жо́втість, -тости, ж. = жовтина.
Квапитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Спѣшить, торопиться. Не квапся против невода рибу ловити. Ном. № 2603. Не квапся поперед батька в пекло. Ном. Ходім, Рябко! — Еге, ходім! Не дуже квапся! Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). 2) Стремиться. Мирських забавок, до которих молода душа його, не згірш, як і в инших людей, квапилась. К. Г. Кв. XII. Хлоп'ята вже квапляться чумакувати. Г. Барв. 11. 3) Льститься, зариться. Ти не квапся на мою дочку, бо вона не твоя: ти безштанько, наймит, а вона хазяйського роду. Каневск. у.
Обійти, -ся. Cм. обіходити, -ся.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Похвицати, -цаю, -єш, гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Приплатити, -ся. Cм. приплачувати, -ся.
Присвічувати, -чую, -єш, сов. в. присвітити, свічу, -тиш, гл. Освѣщать, освѣтить какой либо предметъ, кому либо при дѣйствіяхъ его. Св. Л. 119. Присвіти лишень мені, — голку впустила. Харьк. Присвічуй, Боже, мені з неба! К. Псал. 8.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.