Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Підкоморій, -рія, м. Подкоморій, придворный сановникъ (въ старой Польшѣ).
Побагатшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться богаче.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл.
1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами.
2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою.
3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина.
Роскріслити, -лю, -лиш, гл. Разставить, растопырить (руки). Той бється, той ховається, той роскріслить руки і крутиться.
Серм'яга, -ги, ж. = семеряга. Ум. серм'яжка.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра.
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить?
Цурма, -ми, ж. = сурма. Ум. цуромка.
Шеляг, -га, м.
1) Старинная мелкая монета. Знаю, як мідний шеляг. Стільки правди, як в шелягу сребра.
2) мн. Родъ убора на пля́хтах. Ум. шеляжо́к, шеляжечок, шеляже́нько. Збірайте шеляжки дрібненькі.
