Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Високо нар. Высоко. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. № 2552. Ум. височенько.
Задира́к, -ка, м. пт. турухтанъ, Tringa pugnax. Вх. Пч. II. 15.
Коханочка, -ки, ж. Ум. отъ коханка.
Масля́рка, -ки, ж. Продавщица масла.
Мо́вити, -влю, -виш, гл. Говорить. Мовивши слово, треба бути паном. Ном. № 10671. Казала б, та уста не мовлять. Г. Барв. 72. Раз то мовить по грецьки, удруге по турецьки. Лукаш. 43. Він дожидав, не мовлячи слова, духу не зводячи, блідий. МВ. ІІ. 190. З великого жалю, я слова не мовлю. Лукаш. 83.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Пиріюватий, -а, -е. = періюватий. Пиріювате поле.
Умовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. умо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, уславливаться, условиться. Дід з чортом, умовляючись, пішли поруч, як товариші. Стор. I. 108 Умовились (собака з вовком), що вовк ухопить у хазяїна дитину на жнивах. Ном.