Згли́бока нар. 1) Изъ глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Повертати, -та́ю, -єш, сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Він так хвостом і повернув. 2) Возвращать, возвратить. І хто зна, коли мене Бог поверне до своєї господи. 3) Возвращаться, возвратиться. При місяці із ярмарку повертали. 4) Обращать, обратить, превратить. Козаки зостались козаками, а нас у поспільство повернено. Щоб ту чорну та знов у білу повернути. Усі гроші повернув на хату, щоб добру зробити. у нівець повернути. Въ ничто обратить. Старшина хоче писаря в нівець повернути. повернути на користь. Обратить въ пользу. Люде повернули оці сили на користь собі.
Покміть, -ти, ж. Признакъ, примѣта.
Полузка, -ки, ж. Низка (коралловъ и пр.).
Пороспитувати, -тую, -єш, гл. Разспросить (многихъ, о многомъ).
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Людей туманити. І не зводив з ума, не туманив дочку молодую.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться.
Чоботище, -ща, м. Ув. отъ чобіт.