Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Новенький, -а, -е., Ум. отъ новий.
Облатуватися, -туюся, -єшся, сов. в. облата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Чинить, починить свою одежду, бѣлье. Попереду було мене обминає, знать соромиться свого дрантя; а як облатався, обшився, став на панка схожий, тоді почав до мене підступати. Левиц. І. 143.
Пердь меж., выраж. испусканіе вѣтровъ. Чуб. V. 1112.
Підслухати Cм. підслухувати.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони. Оп. 75.
Порохно, -на́, с. = порохня. Угор.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма. Желех.  
Походець, -дця, м. Ум. отъ похід.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло. Н. п.