Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагівляти

Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Бирнак, -ка, м. Палка съ крючкомъ, которою ловятъ овецъ.
Братерськи нар. Братски, по братски. Котл. Ен.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Каламутитися, -мучуся, -тишся, гл. 1) Мутиться (о водѣ). 2) Возмущаться, безпокоиться, тревожиться. Каламутиться нарад, почувши від ного такс.
Неминучий, -а, -е. Неминуемый, неизбѣжный. Біду побачив неминучу. Котл. Ен. IV. 12.
Обрис, -су, м. Силуэтъ. На темному небі чорним обрисом виявлявся з боку Марків вид. Стор. МПр. 16.
Подвижник, -ка, м. Подвижникъ. Г. Гр. 56.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.