Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагівляти

Позагівляти, -ля́ємо, -єте, гл. Заговѣться (о многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГІВЛЯТИ"
Вивчатися, -чаюся, -єшся, сов. в. вивчитися, -чуся, -чишся, гл. Выучиваться, выучиться, научиться. Ото ж і вивчився я, виріс. Шевч. 417. І став усього вчитися, і за рік усього вивчився. Рудч. Ск. ІІ. 115.
Волоочок, -чка, м. = пт. волове очко. Прилетіла фамилія, красно вбрана компанія: пан крук і пан гайворон і прекрасний водувудок, і великий волоочок. Гол. II. 519.
Єднора́льський, -а, -е. Генеральскій. Раді ж ми ся. додому вернути, нас єднорал не пускає. Ей не так єднорал, як єдноральськая мати. Чуб. V. 999.
Заві́жкати, -каю, -єш, гл. Завозжать. Завіжкав коні. Н. Вол. у.
Заджерґота́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заговорить на непонятномъ языкѣ (преимущественно о евреяхъ).
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Пристача, -чі, ж. Поставка, доставка. Ми на роботу прийдемо без лопат, а лопати — це вже ваша пристача. Зміев. у. Жати на хату, — це вже ваша пристача. Харьк. у.
Прищурити, -ся. Cм. прищурювати, -ся.
Розлигати, -га́ю, -єш, гл. Снять налигач съ воловъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГІВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.