Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. Чуб. ІІІ. 169. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне. Грин. ІІІ. 200.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Зав'Язник, -ка, м. Раст. Tormentilla erecta.
Камбраття, -тя, с. соб. Товарищи. Ні Антосьо, ні його камбраття й не думали чванитися родом. Св. Л. 169.
Красномовний, -а, -е. Краснорѣчивый. Левиц. Пов. 52.
Мнясни́й, -а, -е. Мясной.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Напідслу́хи нар. Для подслушиванія, шпіонить. Двох турчинів на підслухи посилає. АД. І. 211.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Трапок 2, -пка, м. Слѣдъ, тропа, дорога. Взяти трапок. Харьк. г.