Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Букша, -ші, ж. Втулка въ колесѣ (деревянная или желѣзная). Kolb. І. 66. Букшу на те, щоб не розмелювалось колесо. Канев. у.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Макс. 1849. 97. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Чуб. V. 61. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Рудч. Ск. II. 38. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Г. Барв. 352. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги. Грин. III. 295.
Ми́мрати, -раю, -єш, гл. Медленно дѣлать. Вх. Зн. 36.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Огниво, -ва, с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. І. 230. 2) Часть токарнаго станка. Cм. токарня. Шух. І. 305, 306. 3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Вх. Зн. 42. Ум. огнивце.
Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Розізнати, -ся. Cм. роззнавати, -ся.
Цісаронько, -ка, м. Ум. отъ цісарь.
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. Чуб. III. 166.