Ваник, -ка, м. Родъ куртки.
Відпокутувати, -тую, -єш, гл. Искупить покаяніемъ. Маруся.... подалась у черниці, щоб свій гріх одпокутувати.
Зменшуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зменшитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Уменьшаться; уменьшиться.
2) Покоряться кому, уступать старшему.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Лапатий, -а, -е. 1) Съ большими лапами.
2) О листьяхъ: лаповидный, лапчатый. А поверх неї лапатий лист кленків та дубів.
3) Большими пятнами (объ узорѣ матерій и пр.), большими хлопьями (о снѣгѣ). Візок був засланий товстим здоровим килимом з червоними лапатими квітками. Лице його було якесь руде, бо на червонуватій шкурі було поналяпуване ряботиння, таке лапате, як п'ятаки. Лапатий сніг.
Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! Нум, діти, паску їсти! Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати.
Прошукати, -ка́ю, -єш, гл. Проискать. Прошукав увесь день, а не знайшов.
Рамінь, -меню, м. = ремінь.
Саламаха, -хи, ж.
1) Кушанье: истолченный чеснокъ съ солью и хлѣбомъ, прибавляютъ еще фасоли.
2) = соломаха. Не журися ти, дівчино, єсть там в полі саламаха, козацькая завертаха.
Тьвахнути, -ну, -неш, гл. Стибрить, сцапать. Покинув чоботи на дворі, там їх хто ще тьвахне.
