Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багонка, -ки, ж. Лужа. Cм. «Гной душа въ господарствѣ» (1848), стр. 57. (Желех.)
Багруля, -лі, ж. Порода раннихъ пурпурно-красныхъ сливъ. Желех.
Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити. Чуб. V. 428.
Ді́дичка, -ки, ж. Помѣщица, владѣтельница.
Доскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Доскрипѣть. А що, доскрипіло, поки не луснуло: я казав, що обід лясне.
Злочин, -ну, м. = злочинство. Желех.
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Опалачка, -ки, ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.
Позвати, -зву, -зве́ш, гл. Позвать. Та позвала, дівчинонька козаченька в гості. Мет. 90.