Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доткне́ння, -ня, с. Прикосновеніе.
Затушко́вувати, -ко́вую, -єш, сов. в. зату́шкати, -каю, -єш и затушкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Закутывать, закутать, закрывать, закрыть со всѣхъ сторонъ. Кв. III. 177. Навіщо ти хату заштурмовуєш, затушковуєш? Конст. у. 2) Приправить, прибавить для вкуса. Юшку салом затушкую. Г. Барв. 356.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Лебедіти, -джу, -диш, гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Нава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. навари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Наваривать, наварить. Ой вечеряй, моя мати, коли наварила. Мет. 10. Не в такому наварювали, та виїдали. Ном. № 4236. 2) Приваривать, приварить желѣзо.
Напрями́ти, -ся. Cм. напрямляти, -ся.
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі. Чуб. V. 435.
Торохтілка, -ки, ж. Родъ дѣтской игрушки: полый шарикъ или ящичекъ, наполненный малыми шариками, внизу ручка; отъ сотрясенія — стукъ. Ум. торохтілочка.
Хромка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.