Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анти́пковий, -а, -е. Сдѣланный изъ анти́пки, принадлежащій ей. Желех.
Безкрайність, -ности, ж. Безпредѣльность, безграничность. Желех.
Випиток, -тку, м. Въ выраж.: під випитком — подъ хмелькомъ. Семен під випитком і росказав, як вони крали яблука у панськім саду. Волч. у. (Лобод.).
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий. Кв.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Жах, -ху, м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21.
Инаково нар. = инак. Трошки инаково росказано. Ном. № 12251.
Луска́, -ки, ж. 1) Чешуя. Пливе щука з Кременчука, луска на їй сяє. Чуб. V. 13. На свиті латок, як на коропі луски. Уманск. у. 2) Лузга; шелуха. Ум. лусочка. Желех. лущи́ця. Чуб. IV. 369.
Ок пред. = ік. Мил. 180. Коли ж вас, моя матінко, в гості дожидать? Чи вас ок Різдву, чи вас ок Великодню, чи вас ок святій неділонці. Мил. 196. Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер ок мені. Мил. 112.
Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія. Желех.