Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Завальни́й, -а́, -е́ = завалистий. Завальна зіма. Н. Вол. у.
Крупник, -ку, м. Кашица жидкая изъ крупы. Чуб. VII. 439. Крупник кулішеві брат. Ном. № 12322.
Намі́тити Cм. намічувати.
Напеле́хати, -ха́ю, -єш, гл. Нарвать, набрать много. Дивись, напелехала цілу запаску яблук. Напелехала повну тарілку вишень. Левиц. Пов. 216.
Невтомно нар. Неутомимо.
Озиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. озирну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Оглядываться, оглянуться. Якось похмуро озирались вони. Стор. МПр. 50. Озирнеться моя матюнка: чого стоїш, моя донечко. Чуб. V. 553.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Пустельниця, -ці, ж. Пустынница. О. 1862. VIII. 14.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги. Морд. Пл. 97.