Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти.
Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Млин на два камені. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Бодай пани при дорозі каміньчики били.
Когутій, -я, -є. = когутячий.
Ме́ншати, -шаю, -єш, гл. Уменьшаться.
Насіни́на, -ни, ж. Одно сѣмячко, одно зерно.
Сливина, -ни, ж.
1) Сливовое дерево.
2) Слива. Нема над рибу линину, мясо свинину, ягоду сливину.
Талапатися, -паюся, -єшся, гл. Плескаться въ грязи, возиться съ грязной работой. От тепер і талапайся коло тих буряків. Качки талапаються в калабатині. Талапається по болоту.
Темнолугий, -а, -е. Съ темными лугами. Найлюбіще мені впало серед земель темнолугих.
Убігати, -га́ю, -єш, сов. в. убігти, -жу, -жи́ш, гл.
1) Вбѣгать, вбѣжать. Убігла в сіни і замкнулась.
2) Только несовер. в. Гоняться, ухаживать. Він за нею дуже вбігає.
3) Пробѣгать, пробѣжать. Пятьсот верст убігли.
4) Погружаться, погрузиться, вбиваться, вбиться. Як ударить (бабу ягу), так вона так під руки і вбігла в тік.