Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожарка

Пожарка, -ки, ж. Пожарная машина. Лохв. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖАРКА"
Балабушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Гач. Бранное слово въ. выраженіи: хай тобі гач! Чортъ съ тобой.
Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. К. Досв. 183. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило. МВ. І. 53.
Запа́морочити, -чу, -чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Правичка, -ки, ж. 1) Ум. отъ правиця. 2) Дѣвственница. Н. Вол. у.  
Притомляти, -ля́ю, -єш, сов. в. притоми́ти, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Ой узяли вражі ляхи джуру притомляти. АД. II. 86.
Слухання, -ня, с. 1) Слушаніе. 2) Повиновеніе.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Шумелина, -ни, ж. = шумела. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.