Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. Мкр. Г. 31. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. КС. 1883. IV. 376. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ. Браун. 24.
Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Зузуля, -лі, ж. и пр. = зозуля и пр.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари. Котл. Ен.
Любува́тися, -буюся, -єшся, гл. Любоваться. О пуцьверинку Купидоне, любуйся, як Дідона стогне. Котл. Ен. І. 36.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Словесно нар. Словесно, словомъ. Марусенька по світлонці ходить, словесно говорить. Мил. 112. Що пером пише, словесно й каже. Чуб. V. 802.
Таркан, -на, м. = тарган. Драг. 52. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Ном. 7293.
Тропота, -ти, ж. ? А ну, хлопці, тропота, тото наша робота. ЗЮЗО. II. 595. Cм. трьопота.