Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

погріб 2

Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 235.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОГРІБ 2"
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.
Дьо́гнути, -гну, -неш, гл. Толкнуть, кольнуть. Дьогнуло в серце. Вх. Зн. 14.
За́дувка, -ки, ж. Мятель. Вх. Уг. 239.
Зрячий, -а, -е. Видящій, зрячій.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Повиселювати, -люю, -єш, гл. Выселить (многихъ).
Поналивати, -ва́ю, -єш, гл. Налить (во множествѣ). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч. Рудч. Ск. II. 152. Ну що їм від того прибуде, як дощ поналива води? Гліб.
Спочуйливий, -а, -е. Сочувствующій, сострадательный. МВ. ІІІ. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОГРІБ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.