Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повисипувати

Повисипувати, -пую, -єш, гл. 1) Посыпать, усыпать. Стежки все жовтим піском повисипувані. МВ. І. 112. 2) Насыпать (во множествѣ). І коли ті вали повисипувані. Драг. 224.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИСИПУВАТИ"
Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Зазу́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зазуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Покрываться, покрыться зазубринами. Ніж зазубився. 2) Впиваться, впиться (зубами). Желех.
Кімлач, -ча́, м. Сѣть въ видѣ верши для ловленія рыбы. То-же что ятір (Cм.), но безъ крыльевъ. (Александровск. у. и Мнж. 182. и безъ суя́трика. Вх. Пч. II. 22.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Половничник, -ка, м. 1) = полуничник. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Прикрити, -ся. Cм. прикривати, -ся.
Удушшя, -шя, с. Удушье. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИСИПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.