Віщо мѣст. Винит. падежъ отъ що, употр. послѣ предлога. За віщо, на віщо. Завелися, як той казав: багатий на багатство, а убогий — бо' на й за віщо.
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч.
Доле́жка, -ки, ж. Плодъ, которому необходимо нѣкоторое время полежать, чтобы дозрѣть.
За́вжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі.
Зазіха́ти, -ха́ю, -єш, гл. — на що. Льститься на что, жадничать.
Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Лести́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Подольщаться, подлаживаться. Леститься, як у пазуху не влізе. Хоть як вона буде до тебе леститься, а ти їй усії правди не кажи. Давай уже хоть коло сього леститись: оце, кажуть, пан так пан!
Лове́цький, -а, -е. Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Сплітають сіть ловецькую на нас.
Розгасати, -сає, сов. в. розгасти, -сне, гл. безл. Размерзать, размерзнуть, таять, растаять. Саме спочатку весни розгасло так, що крий Боже! таке багновище, що ні йти, ні їхать. То була грязь затужавіла, як мороз був, а тепер то знов розгасла.
Сповиття, -тя, с. Пеленаніе, пеленки. Ой спи, дитя, без сповиття! Маск.
