Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плюндри

Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ. Гол. Од. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЮНДРИ"
Бездітниця, -ці, ж. Бездѣтная женщина. Вх. Зн. 2. К. Бай. 15.
Вередуха, -хи, ж. = вередійка. Уман. II. 8. Ум. вередушка. Аф. 313.
Завереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Залю́днення, -ня, с. Заселенность.
Зуски нар. = дзуски.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. Васильк. у. 3) Ложа (у ружья). Балт. у. 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. Лебед. у. (Залюб.). 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад. Чуб. II. 149.
Порозгортати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и розгорнути, но во множествѣ.
Рапавий, -а, -е. Шероховатый, жесткій. Вх. Зн. 58.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать. Вх. Уг. 226.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЮНДРИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.