Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ґу́лий, -а, -е. Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать. Желех.
Інклюз, -за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. Cм. анталюз, инслиза.
Кріслечко, -ка, с. Ум. отъ крісло.
Лукова́тий, -а, -е. Имѣющій углубленіе, кривизну, изогнутый. Луковата деревина. Камен. у. Луковата береза. Н. Вол. у.
Невзгодина, -ни, ж. Невзгода. От же й пройшли-ізійшли злиї невзгодини. Слово это находится въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», напечатанной впервые Срезневскимъ (Запорожск. Стар., ч. І. 86).
Півміток, -тка, м. Мѣра нитокъ: 20, 25 — 30 пасмъ. Вас. 201. Лянної пряжі три півмітки. Котл. Ен. IV. 43. Ум. півміточок. Чуб. V. 1141.
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Поорудувати, -дую, -єш, гл. Распорядиться, поуправлять нѣкоторое время.
Природжіння, -ня, с. Половые органы. Желех. Колись то було ще з предвіка, як створив Бог чоловіка, — чи забув, чи ся встидав: природжіння йому не дав. Подольск. г.