Брага, -ги, ж.
1) Брага, родъ напитка (изъ просянаго солода). Лемішку і куліш глитали і брагу кухликом тягли. І кубками пили слив'янку, мед, пиво, брагу, сирівець, горілку просту і калганку.
2) Брага, спущенный заторъ, — имъ кормятъ скотъ. Пили, як брагу поросята, горілку так вони тягли. Ум. бражка. бражечка. А що їли? — Кашку. А що пили? — Бражку. Браго ж моя, бражечко медовая, з ким я тебе пить буду, молодая?
Вартунок, -нку, м. = вартість.
Вовча, -ча́ти, с. Волченокъ. .
Говоруха, -хи, ж. 1) Многорѣчивая женщина, говорунья. 2) м. Говорунъ. Дрансес був дивний говоруха. Ум. говорушка, говорушечка. Дівчино пташиночко, щебетушечко! Співай мені, кажи мені, говорушечко.
Ноздрятий, -а, -е. = ніздруватий.
Обручка, -ки, ж.
1) Кольцо. Дівчино-рибчино, куплю, серце, обручку, подай, подай крізь кватирочку ручку.
2) Браслетъ.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Подорожитися, -жу́ся, -жи́шся, гл. Запросить или взять дорого. Ще добре, що не подорожились горілкою.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.
Упорожні нар. Порожнемъ. З нічим до млина, впорожні додому.
