Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плакун

Плакун, -на, м. Раст. Lythrum Salicaria L. ЗЮЗО. І. 409.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАКУН"
Гилинуватий, -а, -е. Больной грыжей. Казали, що він гилинуватий, а я гили в його не бачив. Кобел. у. (Залюб.).
Дирка́ч, -ча́, м. = Деркач.
Є́ма, -ми, ж. = яма. Cм. яма 3 и 4.
Зсіданина, -ни, ж. Створожившаяся часть молока, творогъ, образовавшійся при окисаніи молока. Вх. Лем. 421.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать? Вх. Зн. 32.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Принести Cм. приносити.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Сіточка, -ки, ж. Ум. отъ сіть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.