Божкувати, -ку́ю, -єш, гл. Постить.
Витовкти, -вчу, -чеш, гл. Выдавить. Витовчи ніс, бо вже було би убогому дові помазати віз.
Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять.
Круглота, -ти, ж. = круглість. Давно вже в голові його заклюнулась думка про круглоту землі.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Ум. мишачо́к.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували.
Просиджувати, -джую, -єш, сов. в. просидіти, -джу, -диш, гл. Просиживать, просидѣть.
Убриндуватися, -дуюся, -єшся, гл. Одѣться. Вийди, вдово, вийди, небого! — Почкайте мене хоць годиночку єдную, найся в коралини (сорочку, спідницю, черевички, хустку) вбриндую.
