Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лож

Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖ"
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся. МВ. ІІ. 203.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Позаночувати, -чую, -єш, гл. Замѣтить, сдѣлать замѣтки, записать (во множествѣ). Позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпарґалах. Ном. Передм. II.
Позивання, -ня, с. Привлечете къ суду, судебный процессъ.
Псянка, -ки, ж. = псяґа. Вх. Пч. II. 33. Шух. І. 20.
Рокотня, -ні, ж. Грохотаніе грома. Кв.
Тушур, -ру, м. = туши́ра. Шух. І. 196.
Углина, -ни, ж. = вуглина. Ум. угли́нка.
Фундація, -ції, ж. 1) Основаніе, учрежденіе. Желех. 2) Пожертвованіе капитала на основаніе чего. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.