Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лож

Лож, -жі, ж. Ложа, прикладъ ружья. Шух. I. 229.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 374.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОЖ"
Вереття, -тя, с. 1) Тряпье, хламъ. 2) Кругъ сноповъ, въ стогѣ. Александров. у.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Лу́чен, лучний, -а, -е. = влучен. Бог не скорен, та лучен. Ном. № 47.
Надко́лювати, -люю, -єш, сов. в. надколо́ти, -лю́, -леш, гл. Надкалывать, надколоть.
Обпоганити, -ся. Cм. обпоганювати, -ся.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Поперегнивати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и перегнити, но во множествѣ.
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.
Сивокрилий, -а, -е. = сизокрилий. Летить орел сивокрилий. Чуб. V. 807.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОЖ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.