Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви.
2) Архіерейскій.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Кермецький, -а, -е. Относящійся къ кермеку. Сей ремінь не хлібної чиньби, а кермецької.
Лі́туватися, -туюся, -єшся, гл. = літувати.
Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. З посміху люде бувають.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила.
Росквитатися, -та́юся, -єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). ,
Скупиндя, -ді, м. = скупердя.
Улізливий, -а, -е. Назойливый, надоѣдливый.