Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виникання, -ня, с. Возникновеніе, появленіе; слѣдствіе.
Гивер, -ра, м. Щепка, лучина. Вх. Зн. 10. Cм. иверь.
Гицати, -даю, -єш, гл. 1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ. 2) = чукати.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Пароїк, -ка, паройок, -йка, м. Ум. отъ парій.
Потерпати, -па́ю, -єш, гл. 1) Терпнуть. Ой як іде з коршми, то й викрикає, а на мені тіло та потерпає. Чуб. V. 1091. 2) Бояться, дрожать. Всі жиди в страху, кождий потерпає. ЕЗ. V. 200. Я потерпаю за свою дитину: саму покинула, а воно мале. Н. Вол. у. Ми тут потерпаєм за його, бо ще повіситься. Н. Вол. у. Злодій їден за другого потерпає. Н. Вол. у.
Розвертіти Cм. розвірчувати.
Спека, -ки, ж. Зной, жаръ. Левиц. Пов. 226. На дворі стала спека, аж дихати важко. Левиц. І.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.
Хитрощі, -щей и -щів, ж. Хитрость, хитрыя уловки. Ми силу маємо, — позич нам хитрощей. Чуб. ІІ. 108. Ти, Соломоне, хитрий та мудріш: вийдеш сам хитрощами та мудрощами. Грин. І. 75. на хитрощах ходити. Хитрить, лукавить. Вона уся на хитрощах ходе. Полт.