Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Башта, -ти, ж. 1) Башня. Лукаш. 110. Змурував високу багату. Грин. І. 128. Михайлик — лицарь був, да як зійшов на башту, да пустив з лука стрілу. ЗОЮР. I. 3. 2) Старая толстая ель. Шух. І. 177. Ум. баштонька, башточка.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
За́рядка, -ки, ж. Сметана. Желех. Вх. Зн. 20.
Листоно́ша, -ші, м. Почтальонъ.
Нищунство, -ва, с. Нищенство; попрошайничество. Я нищуном при церкві був. Покинув і я своє нищунство та на Січ! К. ПС. 94.
Позамовкати, -каємо, -єте, гл. Замолкнуть (о многихъ).
Понапинатися, -на́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и напнутися, но о многихъ. Понапиналися хустками і не знать, чи дівчата, чи баби. Васильк. у.
Потлумити, -млю, -миш, гл. 1) Заглушить, задавить. 2) Побить, поколотить. «Ходім, будем бити!» Витігли Петра від стіни, потлумили. Гн. І. 84. 3) Истребить, уничтожить.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.