Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпілля

Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 175.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПІЛЛЯ"
Жорсто́ко нар. 1) Жестоко. Помстись над дуками срібляниками, помстись над їх заступником жорстоко. К. Бай. 129. 2) Язвительно, рѣзко.
Калабатина, -ни, ж. Топкое мѣсто. Ум. калабатинка.
Криха, -хи, ж. 1) Кроха. За тую криху мало гріху. Ном. № 113. 2) Малость, небольшое количество. Ум. кришечка, кришка. Кришечкою пасті розговілась. Г. Барв. 67. Ні кришечки, ні капельки. Ном. № 4241. (Черевань) хоч би кришечку перемінився. К. ЧР. 21. Немає хліба й кришки. Грин. III. 130. Всѣ эти уменшительныя употребляются также и какъ ласкательныя слова. Не говори мені сього, Маню, і не думай про се, моя кришечко! Кв. І. 40. Моя душечко, моя кришечко! Мет. 122.
Наставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Наставляться, наставиться. 2) Назначаться, назначиться (на службу). 3) Устремляться, устремиться къ чему-либо, намѣриваться; намѣриться, мѣтить куда-либо. Наставилася вовкові в зуби. Ном. № 10245.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Обносити, -шу, -сиш, сов. в. обне́сти́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Обносить, обнести. Він так щиро всіх обносить горілкою. 2) Злословить на кого, клеветать, оклеветать. Вх. Зн. 42.
Перепиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Харьк. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного. Кв. 2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду. Харьк.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Шкідливість, -вости, ж. = шкідність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.