Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заві́яти Cм. завівати.
Захлюпаты, -паю, -ешь, гл. Забрызгать, замочить (платье).
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Коновід, -во́да, м. 1) Приводящій на ярмарку для продажи лошадей? Коноводи, воловоди, люлешники, шабашники, шилники, милники, селяне, городяне, міщане... добрі люде! А сходьтесь, сходьтесь, сходьтесь!.. Я шось скажу». Изъ выкликанія на базарѣ. КС. 1882. ІІІ. 600. 2) Конокрадъ. А вже циганів, отих коноводів... що обдурюють народ, так і не розминешся. Кв. II. 323.
Люла́, -ли́, ж. Большая курительная трубка. Cм. люлька 1. Виносе йому циган таку здоровенну люлу. Мнж. 114.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга. Шух. І. 252.
Річище, -ща, с. Русло, прежнее русло рѣки. Черк. у. КС. 1885. XI. 538.  
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Усемогучий, -а, -е. Всемогущій. Бог всемогучий. О. 1862. III. 32.
Чулий, -а, -е. Чувствительный, нѣжный. Вх. Лем. 483. Г. Барв. 372. З такою чулою, як у нього душою. К. ХП. 20. Дізналася своїм серцем чулим. Мир. Пов. II. 87. Так мовив чулий Евріал. Котл. Ен. V. 46.