Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підкорочувати

Підкорочувати, -чую, -єш, сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОРОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДКОРОЧУВАТИ"
Генбаль, -бля, м. У гребенщиковъ: «желѣзная полоса въ 5 — 6 вершковъ длины и 1 1/2 вершка ширины съ нарѣзанными поперекъ заостренными полосами. Употребляется для чистки пластинъ (рога), какъ рубанокъ у столяровъ». Вас. 164.
Двадцяті́рко чис. ум. отъ двадцятеро. Нема і двадцятірка индичат. Борз. у.
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивни́ця кому́. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо. Камен. у.
Заверну́ти, -ся. Cм. заверта́ти, -ся. Заверт, ту, м. 1) = завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Камен. у.
Кальність, -ности, ж. Грязь, нечистота.
Плюгавиця, -ці, ж. Гадкая, скверная, безнравственная, презрѣнная женщина. Желех.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Стрибун, -на, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Н. п. Ум. стрибуне́ць.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ. Александров. у. Вас. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДКОРОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.