Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. 3) Cм. зважа́ти.
Карасик, -ка, карасичок, -чка, м. Ум. отъ карась.
Кречет, -та, м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Піхотинець, -нця, м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець.
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо.
Приломок, -мка, м. Восчина, прилѣпленная въ ульѣ, назначенномъ для поселенія роя.
Пручнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Пручнувся тікать, він за мною.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи.
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса.