Бобалька, -ки, ж. Клецка, родъ галушки.
Дотира́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. доте́ртися, -тру́ся, -ре́шся, гл. Дотираться, дотерѣться.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Клейнодець, -дця, м. Слово встрѣчено только одинъ разъ въ стихотворныхъ переложеніяхъ народныхъ повѣрій, сдѣланныхъ А. Корсуномъ и значитъ, повидимому: торговецъ драгоцѣнностями, ювелиръ. Польські клейнодці сиділи... купці заміжненькі із крамом багатим; перстні золотії, жемчужні сережки вони продавали.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Розбіяка, -ки, м. Разбойникъ, забіяка, драчунъ. І чоловічок не показний, а там розбіяка такий, що й Господи.
Росточити, -ся. Cм. росточувати, -ся.
Тра-ра-ра! меж. Припѣвъ.
Ховзкий, -а, -е. 1) Скользкій. Намокли, та й ховзкі стали.
2) ховзки́й на язик. Болтливый, несдержанный.
Чв'яхкотіти, -кочу, -тиш, гл. = чв'якати 2. Вода в його чоботях чв'яхкотіла.