Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця. Посл.
Відкупати, -ся, гл. = відкупляти, -ся.
Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Межинаро́дний, -а, -е. и -ній, -я, -є. Международный. Желех.
Поти нар. 1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85.
Рогіжник, -ка, м. Выдѣлывающій рогожи. Вас. 176.
Скірня, -ні, ж. Сапогъ. Єдна скірня. Вх. Лем. 466. Гол. Од. 77. Преим. во мн. ч.: скірні. Тепер же мі грайте, чорні скірні поторгала, червоні мі дайте. Гол. III. 422. Ум. во мн. ч. скореньки, скірня́тка. Вх. Лем. 466.
Скумбрія, -рії, ж. Рыба. Скумбрія.
Стрийна, -ни, ж. 1) = тітка, батькова сестра. Желех. 2) = дядина. Желех. Вх. Лем. 470.