Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витворяти, -ря́ю, -єш и витворювати, -рюю, -єш, сов. в. витворити, -рю, -риш, гл. Выдѣлывать, выкидать, выкинуть. Таке було иноді витворює! Сим. 212.
Гри́вичка, -ки, ж. Бордюръ у цвѣточной клумбы, сдѣланный изъ дерну. Кінчали в садку ту гривичку, що біля грядочок, обкидати дерном. Новомоск. у.
Дурнува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Пропікатися, -каюся, -єшся, сов. в. пропектися, -печуся, -че́шся, гл. Прожигаться, прожечься, пропекаться, пропечься.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. Cм. хварбувати.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Макс. Швабське полотно. Сим. 133. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку. Грин. III. 588.