Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.
Лесли́вий, -а, -е. Льстивый. Тодос лесливий чоловік. Н. Вол. у.
Напам'ята́тися, -та́юся, -єшся, гл. Удержать въ памяти, постоянно помнить. У мене діти дрібні, то я не можу напам'ятатися.
Понавчати, -ча́ю, -єш, гл. Научить (многихъ или многому). Він і сам читати вміє і дітей усіх понавчав. Пирят. у.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти. Г. Барв. 424.
Поохотити Cм. поохочувати.
Розстарцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Привыкнуть къ нищенству.
Сужений, -ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.
Термінувати, -ну́ю, -єш, гл. Проживать опредѣленное время (особенно въ обученіи мастерству). Я термінував п'ять літ, заким визволили в челядники. Шейк.
Тюпорити, -рю́, -ри́ш, гл. Плестись, медленно идти. Кобильчина тюпорить, а я собі дрімаю на возі. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.