Відмазати Cм. відмазувати.
Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Дарованому коневі в зуби не дивляться.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Курзю-верзю! Горох молочу!
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Сни невпокійні сняться. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне.
Отаман, -на, м.
1) Атаманъ, предводитель въ войскѣ.
2) Вообще старшее начальствующее лицо для группы людей, стоящихъ у одного дѣла, староста въ артели; отаман у чумаковъ, косарей, рыболововъ, щетинниковъ, пастуховъ, среди приказчиковъ — старшій приказчикъ и пр. А як настане косовиця.... попереду отаман; заломить бриль на бакір, шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Як що буде в одного хазяїна таких отар чотирі-п'ять, то ставиться над личманами отаман. Отаманом артіль кріпка.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна?
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Розинки, -ків, м. мн. 1) = родзинки. 2) — продавати. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. В сумне стогнаннє обертались речі.
