Брила, -ли, ж. Глыба, большой кусокъ. Брила снігу, соли, льоду. О, се мабуть дуже сухо було, як горав; які брили повивертав: тут ні ралом, ні бороною нічого не вдієш. Ум. брилка, брилочка.
Ґляґу́шки, -шок, ж. мн. см. Ґляґа.
Ду́па, -пи, ж. Задница. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. Ум. ду́пка.
Ж сз. Употребляется послѣ предыдущей гласной. Горе ж мені, горе, нещасная доле!
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Зге́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = зґедзкатися.
Нака́шничок, -чка, м. Небольшой ухватъ, которымъ вынимается кашничок (Cм.).
Освічувати, -чую, -єш, сов. в. освіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Освѣщать, освѣтить. Світло так і б'є... освічує верби й вишні. Зірочка зійшла, усе поле освітила.
2) Просвѣщать, просвѣтить.
Перемовчати, -чу, -чиш, гл. Промолчать, смолчать. Бабуся перемовчала хвилинку та й каже. Засоромиться, рученьками закриється, перемовчить та знов за своє.
Причілковий, -а, -е. Относящійся къ причілку. Одчинила причілкове вікно. Молодий сідає на причілковій лаві.