Дерка́читися, -чуся, -чишся, гл. Истираться (о вѣникѣ). Уже віник деркачиться.
Зві́тци, звітці́ль, звітціля́, нар. = звідци.
Зменшувати, -шую, -єш, сов. в. зменши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло.
Корольский, -а, -е. = королівський. Іде він проз корольский двір.
Перевінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Обвѣнчаться.
Поросхапувати, -пую, -єш, гл. Расхватать. Сороки і ворони поназлітуються і поросхапують кужель да і порозносять на гнізда.
Постерігання, -ня, с. Замѣчаніе, наблюденіе.
Схід, схо́ду, м. 1) Восходъ. Заходу сонця дожидався і сходу тихої зорі. Гетьман Хмельницький козаків до сходу сонця у поход виправляв. 2) Востокъ. Хуртовина зі сходу на їх найде. схід-со́нця. Помолилась на схід сонця. 3) Всходъ (о посѣвахъ). Да нема тому піску сходу. Нема дощу, — нема сходу. 4) мн. схо́ди. а) Ступеньки неподвижной лѣстницы, б) вся неподвижная лѣстница. Ми вас сховаємо до півночі під сходи. 5) — душі. Отходъ, смерть. Ударили тричі в старий дзвін на схід душі. А на схід душі хоч табаки понюхаю.
Узимки, -ків, м. Первые дни зимняго времени.
Чортяк, -ка, м. = чорт. З тих склепів виходит чортяк. Пішли до того замку і здибали чортяка.
