Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перепочивати

Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 133.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЧИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕПОЧИВАТИ"
Верховодиця, -ці, ж. = верховода = оклій. Вх. Пч. II. 18.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Гвіздок, -дка, м. 1) Гвоздь. Ном. № 12909. 2) = гак 2. Вх. Пч. II. 25. Ум. гвіздочок.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Подихати 2, -ха́ю, -єш, сов. в. подихнути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣвать, повѣять. Тільки одна труба, та й та димовая, а з тиєї труби димно подихає. Чуб. V. 342. Наш вік — мов вітерець, що стиха подихає. К. Псал. 319.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя. Ном. № 1267.
Смертно нар. Смертельно. Шла смертно. МВ. (О. 1862. І. 92).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕПОЧИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.