Визволений, -а, -е. Освободительный. Науки визволені. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти.
Глоговий, -а, -е. = глодовий. Терновий вінець на голову клали, глогові шпильки за нігті били.
Дя́дя, -ді, м. Дядя. Бігла теличка та з березничка та до дяді в двір. «Дай, дядю, пиріг!» Зробив дядя, на себе глядя.
Радіти, -ді́ю, -єш, гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Страждатися, -даюся, -єшся, гл. = страждати. Де син Божий страждається однині й довіка.
Талалай, -лая, м. Болтунъ, говорунъ. Въ загадкѣ: За білою березою талалай плеще.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче.