Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. 2) Набрякать, отекать. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся.
Ґалаґа́н, -на, м. 1) Искра, головня. Ще ж не згасло ґалаґаном козацькеє сонце. 2) Большой мѣдный горшокъ. 3) Старинная мѣдная монета въ 4 крейцера. Вообще мѣдная монета. У Марка тілько грошей, шо ним ліку не знати: два слупа золота, два слупа деяментів, а три срібла, а ціла гора ґалаґанів. 4) Икра изъ бѣлой рыбы. 5) Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ.
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається.
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
На-послі́док, нар. Въ концѣ.
Пасерб, -ба, м. Пасынокъ.
Підкручувати, -чую, -єш, сов. в. підкрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.
Справників, -кова, -ве Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель.
