Вигулькнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть, внезапно появиться, внезапно выскочить. Вигулькнув із моря. Синій поломінь червонястий біга, хлипа, никає по грубці; то підскочить, то присяде, то знов вигулькне.
Відстраждати, -даю, -єш, гл. Отстрадать, перенести страданія, вытерпѣть страданія. Що вже вона бідна отстраждала за таким п'яницею, так один Господь знає.
Дряпа́ч, -ча́, м. 1) = дряпак.
Нала́суватися, -суюся, -єшся, гл. Налакомиться.
Наставати, -стаю́, -єш, сов. в. настати, -стану, -неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Що далі на світі, більш біда наставає. Поляжемо, — по нас настануть люде, що прах німий наш воскресять ділами.
Оленок, -нка, м. Насѣк. = тур 2.
Повище нар. Выше. Зробив загони повище сажня. Ухи повище лоба не ростуть.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Попровадитися, -димося, -дитеся, гл. Потащиться, отправиться, пойти. І куди ото вони попровадилися прямо в грязюку, — наче обійти не можно.
Укликати, -каю, -єш, сов. в. уклякати, -чу, -чеш, гл. Зазывать, зазвать, призвать. Укликають Івана у хату, садовлять за стіл. Вклич брата в хату.
