Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перегучати

Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕГУЧАТИ"
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Обертас, -су, м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г.
Переп'ятити, -п'ячу, -тиш, гл. = переп'ясти. Битий шлях переп'ятити. К. ЦН. 242.
Повиїжджати, -джаємо, -єш, гл. Выѣхать (о многихъ). Попарувавши (воли) да й повиїжджали. Чуб. V. 1028.
Пообговорювати, -рюю, -єш, гл. Оговорить, оклеветать (многихъ).
Пухтелик, -ка, м. Пышка. Не все ж їсти пухтелики, треба спекти і житного хліба.
Росхідник, -ку, м. a) Arctostaphylos, Uva ursi Spreng. ЗЮЗО. I. 112. б) Sedum acre L. Вх. Пч. I. 12. ЗЮЗО. I. 136. в) Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. І. 124.
Сторічний, -а, -е. Столѣтній. Желех.
Українець, -нця, м. Украинецъ. Сами ж себе ми зовемо українцями, та рідну землю Україною. К. Хм. 9.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.