Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пеклування

Пеклування, -ня, с. Заботы, попеченіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 105.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕКЛУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕКЛУВАННЯ"
Відмести Cм. відмітати.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Однаковісінько нар. Совершенно одинаково. Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні, чи хто згадає, чи забуде мене въ снігу на чужині — однаковісінько мені. Шевч. 389.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе. Желех.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
То-що. Cм. то.
Туй II, меж. Крикъ на звѣря, подобный крику: тю! Вх. Зн. 71.
Чередничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ чередниця. Мене ще змалку тітка в череднички оддала. От від ранку і до нічки все пасу я теличок. Щог. Сл. 28. 2) Жена чередника. Харьк. г.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕКЛУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.