Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубоцький

Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОЦЬКИЙ"
Гарабакати, -каю, -єш, гл. Орать, горланить. Желех.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Заві́й, -во́ю, м. Повязка: чалма.
Замазу́ха, -хи, ж. Замарашка.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Компанієць, -нійця, м. Казакъ легкоконнаго войска въ XVIII вѣкѣ. В поход у дорогу славні компанійці до схід сонечка рушали. Шевч. 361. Ой над Богом над рікою, на турецькій гряниці, там стояли пикиніри, з ними компанійці. Макс.
Наздопта́ти Cм. наздоптувати.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл. 1) Подогрѣвать, подогрѣть. 2) Поджаривать, поджарить.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.
Ціцвірь, -ря, м. = тетервак. Вх. Зн. 24.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБОЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.