Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паробкувати

Паробкувати, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = парубкувати и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОБКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОБКУВАТИ"
'Б II. Cм. об.
Бозя, -зі, м. 1) Богъ (дѣтск.). О. 1861. ѴІІІ. 8. 2) бозя калачі везе. Такъ говоритъ дѣтямъ, когда громъ гремитъ. То же значеніе: бозя свариться. Ном. № 564. 3) піти до бозі. Пойти въ церковь. Черк. у. Ум. бозінька.
Гузо́к, -зка́, м. Небольшой волъ съ малыми рогами. КС. 1898. VII. 44.
Досяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. досягти́, -гну́, -неш, гл. 1) Доставать, достать до чего, хватать, хватить до чего. І крівавими руками мене ловлять, досягають. К. Псал. 133. Б'ють так, як і великі паничі, аби рука досягла. МВ. І. 99. Один чумак сало став їсти, із лаганця досягши, а другий люльку запалив. Рудч. Ск. II. 171. 2) Достигать, достичь чего. 3) Достать, брать, взять. 4) Доставать, достать, добывать, добыть. Молока досягти.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Охота, -ти, ж. Охота, желаніе, удовольствіе. І до діла не я, до роботи не я, — з хлопцями погулять — то ж охота моя. Грин. III. 356. Як попоробиш до поту, то й їстимеш в охоту. Посл. Волч. у. 2) Охота. Взяв його (хорта) з собою да й пішов на охоту. Рудч. 3) Охотничьи собаки. Сів на коня, забрав свою охоту і поїхав. Рудч. Ск. І. 123. 4) Охотою. Добровольно. Охотою пішов у москалі. Ум. охо́тонька.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки? Чуб. V. 385.
Помережати, -жаю, -єш
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРОБКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.