Бондарня, -ні, ж. Бочарня, мастерская бочара.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
Замо́жний, -а, -е. Зажиточный, состоятельный. Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб. Зізвав к собі панів вельможних, старих, чиновних і заможних. Ум. заможненький. Заможненька була дівчина.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Перепускання, -ня, с. 1) Пропускъ. 2) Перегонка, просѣиванье. 3) Часть полушубка отъ таліи до воротника.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки.
Попідсипати, -па́ю, -єш, гл.
1) Подсыпать (во множествѣ).
2) Подлить (во множествѣ).
3) Положить яйца подъ насѣдки.
Сапати, -паю, -єш, гл. Дышать съ сопѣніемъ.
2) Питать. З рота поломя сапле. Так і сапає полумя.
Скликати, -ка́ю, -єш, сов. в. скликати, -чу, -чеш, гл. Сзывать, созвать. Усе військо своє докупи у громаду скликає. Дзвін до церкви, скликає, а сам в ній не буває.
Ушестеро нар. Вшестеро.