Бедрак, -ка, м. Личинка майскаго жука.
Витребеньки, -ньок и -ків, мн. Прихоти, баловство, выдумки. Уже ти мені в печінках сидиш з своїми витребеньками. Набудували гульбищ, печерь, халабудок і усяких панських витребеньок. Ум. витребеньочки. Нема дівчат до роботи, тілько на витребеньочки.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Не жарке вугілля. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького.
Зажида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зажда́ти, -ду́, -де́ш, гл. Ждать, подождать, обождать. Зажди трохи! — Мамо, мамо! яково мені зажидати? Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Зажди, серце дівчино, та напій мі коня.
Повідіймати, -ма́ю, -єш, гл. Отнять (у многихъ). Повідіймав у всіх та й забрав собі.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що.
Продмухнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ продмухати.
Убудитися, -жуся, -дишся, гл. Проснуться.
Укурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. укури́тися, -рюся, -ришся, гл. Пылиться, запылиться. Як не вкрити хліб, то вкуриться.