Виноватець, -тця, м.
1) Виновникъ. Я не крав деревні, а ось я швидко виноватця знайду. Уміє він пізнати виноватця.
2) Должникъ. Оце по виноватцях ходив, щоб повіддавали, хто скільки позичав, так нема — не молотили.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Вурда, -ди, ж. 1) Выжимки изъ сѣмянъ конопли или зеренъ мака, приготовленныя для начинки варениковъ или пироговъ. 2) Сыръ, вываренный изъ сыворотки.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Лушпели́на, -ни, ж. = лушпайка. Ум. лушпели́нка.
Накипі́лий, -а, -е. Накипѣвшій.
Поснідати, -даю, -єш, гл. Позавтракать. Як не прийдеш обідати, прийди поснідати.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Телуш! меж. = телусь.
