Горла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Кричать, горланить. Черезчуръ громко пѣть.
Дозволі́ння, -ня, с. = Дозвіл. За господським дозволінням, за риб'ячим приказанням, щоб було гризище, кісілище і бухан хліба.
Істній 2, -я, -є.
Опатрати, -раю, -єш, гл. = обпатрати.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату.
Поїхати, -їду, -деш, гл. Поѣхать. Сідлай, козаче, коня вороного, та поїдем вінчатися до попа чужого. Поїдьмо, кажу, дідусю, в ліс да нарубаєм дров.
Поприйматися, ма́ємося, -єтеся, гл. Приняться (во множествѣ).
Уровище, -ща, с. Выкидышъ.
Фацарний, -а, -е. 1) = капарний. .
2) Упрямый, злобный.
3) Вороватый.
Швірень, -рня, м. Шворень, желѣзный болтъ, прикрѣпляющій переднюю ось къ повозкѣ.