Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Забре́зкнути, -кну, -неш, гл. 1) Обрюзгнуть. Сим. 36. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
На́бівка, -ки, ж. Верхняя половина ля́ди (Cм.) въ Стрыйск. у. МУЕ. III. 24.
Одягненький, -а, -е., Ум. отъ одягний.
Озюм, -му, м. 1) Изюмъ. 2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Чекотати, -кочу́, -чеш, гл. Стрекотать. (Птах) як стане чекотати. Драг. 334.
Черниця, -ці, ж. 1) Монахиня. Одна пішла в-вісень заміж, друга у м'ясниці, а третяя чорнявая пішла у черниці. Н. п. 2) Черника, Vaccinium Myrtillus L. Анн. 371. Одна пішла до світлиці, друга до пивниці, а третяя чорнявая у ліс по черниці. Чуб. V. 168. 3) = ожина, Rubus fruticosus L. Вх. Лем. 482. Ум. черничка, черниченька. Чуб. І. 150.