Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Банта, -ти, ж. 1) Поперечное бревно между стропилами, перекладина. Kolb. I. 55. Кури сплять на бантах. Подольск. г. О животныхъ: піти на банти — издохнуть. кінь пійшов на банта, т. е. содранная съ коня шкура повѣшена на бантах. Ном. № 14023. 2) мн. банти = вергуни. Сим. 192.
Ґудзо́ла, -ли, ж. = Ґруля. Вх. Лем. 408.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ». Сим. 45.
Королівщина, -ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Позаплямлювати, -люю, -єш, гл. Запятнать (во множествѣ).
Фірманський, -а, -е. Кучерской. Желех.
Хвабрий, -а, -е. Храбрый. Баба тоді й хвабра, як на печі. Ном. № 9055.
Ціпина, -ни, ж. = ціпи́льно. Вх. Зн. 78.