Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти.
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. .
Обіпрати Cм. обпірати.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі.
Тирва, -ви, ж. Токованіе.
Умітенінко, -ка, с. = уметене подвіренько. Сл. умітати и подвіренько. На вмітенінку красно вметено, красно вметено перед світлоньков.
Частоколистий, -а, -е. Какъ частоколъ сдѣланный.