Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вубратися, -беруся, -решся, гл. = убратися. Вубралась теща у вовчинки. Мет. 191.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Зблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Заблудиться. Я зблукалась у житі як у лісі. Г. Барв. 353.
Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Гол. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали? Гол.
Кримець, -мця, м. Житель Крыма. Желех.
Мру́жити, -жу, -жиш, гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Принижувати, -жую, -єш, сов. в. прини́жити, -жу, -жиш, принизити, -жу, -зиш, гл. 1) Опускать, опустить ниже, понизить. І принизив Господь небо, окрите димами. К. Псал. 36. 2) Унижать, унизить. Низьке принижує й хвалою. К. Бай. 158. 3) Обижать, обидѣть. Бог очима принижив. (Очі болять). Грин. II. 302. Так Господь принизив: опала сей рік вся скотина. Кіевск. у.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Хробот, -ту, м. Хрустѣніе, трещаніе. Вх. Зн. 54.