Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Вислуженька, -ки, ж. Ум. отъ вислуга.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Оживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Оживляться, оживиться. Ой пойду я, приближуся, на серденьку оживлюся. Чуб. V. 168.
Повитягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Вытянуть (во множествѣ). Будьмо живі, щоб з наших ворогів повитягало жили. Ном. № 11580. 2) Вытащить, вынуть. Повитягали собі книжки і читают. Драг. 365.
Позаслухуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Заслушаться (о многихъ).
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Свекрушин, -а, -е. Принадлежащій свекрови. Г. Барв. 437.