Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опікун

Опікун, -на, м. Опекунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКУН"
Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Жирне́нький, -а, -е., Ум. отъ жирний.
Іконостас, -су, м. 1) Иконостасъ. ЗОЮР. І. 281. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 371.
Макітритися, -рюся, -ришся, гл. Въ выраженіяхъ: голова макітриться, світ макітриться. Голова кружится. Вас. 211.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза. Лохв. у.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. Чуб. V. 265. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Мик. 481. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. Чуб. V. 652. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо. Чуб. V. 1071.
Понагодовувати, -вую, -єш, гл. Накормить (многихъ). Він понагодовував салом усіх. Рудч. Ск. І. 196.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Суклятий, -а, -е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІКУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.