Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Двули́чний, -а, -е. 1) Двуличный. Язик такий, як двуличная китайка. 2) Двуличный, лицемѣрный. Було говорю одно, а роблю друге. За се називали мене двуличним.
Кацубнути, -ну, -неш, гл. Замерзать, застывать.
Лихомо́вити, -влю, -виш, гл. Злорѣчить.
Новомодній, -я, -є. Новомодный.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію.
2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву.
3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Ой у Краснім на ставочку туман осідає.
4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль.
Повигноювати, -юю, -єш, гл. = повгноювати.
Тоголітній, -я, -є. Прошлаго лѣта.
Трусити, -шу́, -сиш, гл. 1) Отрясать, трясти. Трусити в саду яблука. От прийшов той чоловік трусити (вершу). Трясця трусить. дрантям трусити. Ходить въ лохмотьяхъ. 2) Обыскивать, производить обыскъ. 3) ко́мін, сажу трусити. Чистить печную трубу. У п'ятницю не можно сажі трусити.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
