Відпуститель, -ля, м. Отпускающій. Я Іван Хреститель, — гріхам відпуститель.
Зба́ночок, -чку, м. 1) Ум. отъ зба́нок. 2) мн. Раст. Nymphaea alba.
Навміру́ще нар. Ha смерть. Так йому вже навміруще і йшлось.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Намо́ва, -ви, ж. 1) Наущеніе, внушеніе, подговоръ, подстрекательство. То намова доконче була, бо він сам не годен те зробити. з намо́ви. По наущенію. 2) Уговоръ, соглашеніе. У нас з ним була намова спалить того за те, що обіжав. Ум. намо́вонька. Я тебе любив не з людської намовоньки.
Орел, орла, м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Летять сини України вірли і соколи. Употребляется какъ ласкательное слово въ приложеніи къ мужчинѣ, преимущественно козаку. Ой куди ж ти од'їзжаєш, сизокрилий орле? 2) Названіе вола съ большими, вертикально поднимающимися рогами, концы которыхъ загнуты назадъ. Ум. орлик, орличок, орлонько.
Покривало Cм. покривайло.
Промережати, -жу, -жиш, гл. Дѣлать извѣстное время мере́жки. Переносно: писать Уже два годи промережав і третій в добрий час почну.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Чіпкий, -а, -е. Прилипчивый. Віспа — чіпка хороба.
