Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ.
Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Креп, -пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він.
Опух, -ху, м. Опухоль. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся.
2) Плоскій.
3) Подлый.
Репіжити, -жу, -жиш, гл.
1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею.
2) = репігати. Дощ репіжить.
3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з пів-години.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Судовне нар. Судебнымъ порядкомъ.
Умоцьовувати, -вую, -єш, сов. в. умоцювати, -цюю, -єш, гл. Укрѣплять, укрѣпить.
Шавлія, -лії, ж. Раст. Шалфей, Salvia officinalis. Посію я шавлію рано у неділю. Ум. шавлієчка.
