Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окріп'я

Окріп'я, -п'я, с. = окріп, 2. На Прокіп'я (VII, 8) рвуть окріп'я. ХС. І. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРІП'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКРІП'Я"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Гидкість, -кости, ж. Гадость. Левч. 25.
До́мичок, -чка, м. Ум. отъ дім.
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Странній, -я, -є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.
Уплинути, -ну, -неш, гл. = уплисти. Багато води до моря уплине. Ном. № 5683.
Худчина, -ни, ж. Худоба. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКРІП'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.