Бризка, -ки, ж. Брызга. Вода кипіла під кладкою, кидаючи бризками мені під ноги. Бризка, кинута на жарину, заскварчить і зникне.
Витоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти.
2) Истоптать (обувь).
Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться.
Криж, -жа, м. 1) Крестъ. Ой виступала Матір Вожая, на крижеві стала. Крижем. Крестообразно. Церква збудована крижем. То простягнеться крижем, то кулаком в груди себе стосує. крижем падати, крижем упадати. Падать какъ пластъ. Його мати старенькая крижем упадає. Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. 2) Чаще мн. крижі. Крестецъ, поясница. Взяв дід бабу за крижі та попе по хижі. Летів ворон... сів у сірого коня на крижі, з крижа на спину, з спини на гриву. 3) Мѣра въ косую сажень. Ум. крижин. Виходить мі там золотий крижин, а під тим крыжом сам милий Господь.
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Синій, -я, -є. 1) Синій. Синій жупан. Синя квітка. А моя могила край синього моря. У п'яниці коли не очі сині, то спина в глині.
2) — камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. синенькій, синесенький.
Слиж, -жа, м.
1) = сляж. Сімсот соколят на одній постелі сплять. — Слижі на горищі.
2) Рыба Cobitis barbatula, голецъ.
Соборуватися, -руюся, -єшся, гл. Собороваться. Я хочу маслом соборуватась.
Шаплик, -ка, ж. Перерѣзъ, невысокая широкая бочка безъ верхняго дна, чанъ.
