Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ).
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв.
