Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оживити

Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИВИТИ"
Байдати, -даю, -єш, гл. Болтать вздоръ, говорить чепуху. Вх. Уг. 226.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш. Ном. № 6984.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Мет. 367. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. Гол. IV. 466. 2)що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. Мнж. 115. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови. Чуб. V. 237.
Мантя́р, -ра, м. Обманщикъ, мошенникъ. Вх. Зн. 35.
Підгейстер, -тра, м. Часть воза: крѣпкая жердь, одинъ конецъ которой прикрѣпленъ къ нижнему концу шворня, а другой къ задней оси; онъ охраняетъ шворень отъ поломки. Чуб. VII. 402.
Поприти, -рю, -риш, гл. = перчити. Вх. Уг. 261.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей. Шейк.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖИВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.