Вірити, -рю, -риш, гл.
1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає.
2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки.
Журли́во нар. Печально, грустно. Важко, сумно, журливо. Всі журливо дивились на Кобзу, куди поділись жарти й сміхи.
Запина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. запну́тися и зап'ясти́ся, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Завѣшиваться, завѣситься, закрываться, закрыться, 2) Повязываться, повязаться (платкомъ). Я... зап'ялась білою хустиною. 3) Застегиваться, застегнуться. Салдат на всі ґудзики запинається.
Запліши́ти Cм. заплішувати.
Збанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Затосковать. Мовлять мені добрі люде, що я схорувала, а я тако й за миленьким дуже збанувала. — на о́чі. Ослѣпнуть. Уже третій рік, як збанував на очі й німого не бачить.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
П'яненний, -а, -е. Сильно пьяный. Молодий Петро п'яненний мжить.
Римарчук, -ка, м.
1) Сынъ шорника.
2) Подмастерій у шорника.
Харчувати, -чую, -єш, гл.
1) Кормить, давать столъ, прокармливать. Уже се мусить всякий знати, що військо треба харчувати. А що ти візьмеш? — А що дасте. Аби харчували.
2) харчуйте здорові! Хлѣбъ да соль! Харчуйте здорові! — Дякувать, просимо і вас.
