Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анголя́, -ля́ти, с. = Янголя́. Ум. Анге[о]ля́тко. Желех. Анге[о]ля́точко.
Близитися, -жуся, -зишся, гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.
Божий, -а, -е. 1) Божій, божескій. Божа воля, Божа й сила. Ном. Усе Божеє, тільки гріхи наші. Ном. № 9. 2) — дім. Церковь. Г. Барв. 424. Завтра Головосіка — треба йти до Божого дому. Харьк. г. 3) божа мати. Богоматерь. 4) божий дар. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. Ном. № 136. 5) боже дерево = біждерево. 6) божа постіль. Смертный одръ. Скоро мати старая, лежачи на Божій постелі, сина вздріла, на своє лице хрест собі положила. Дума. 7) божа пташка. Пчела. Ном. № 409. 8) божа роса. Молоко. О. 1862. IV. 89. За Божую росу не беруть грошей. Борз. у. 9) божа ручка. Раст. Primula officinalis L. ЗЮЗО. І. 132. 10) на божій дорозі. При смерти. У три дні занедужала, а вже й на Божій дорозі. Кв. 11) божу хвалу за хвіст тягти. Звонить въ колокола (насмѣшл.). 12) на боже дати. Дать на службу церковную, на молебенъ. Фр. Пр. 100. Тра занести до церкви на Боже, Миколаю. Дала на Боже карбованця. Н. Вол. у. 13) іди ж ти в божу путь. Иди съ Богомъ. Мет. 15. 14) святий та божий. Говорится о человѣкѣ, прикинувшемся кроткимъ и добродѣтельнымъ. Левиц. Пов. 314.
Допо́тиль нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Забрязкоті́ти, -ко́чу, -ти́ш, гл. = забрязкати. Аф.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Здри́ги, здриг, ж. мн. Дрожь. Левч. 36.
Незграба, -би, об. Неловкій, неуклюжій человѣкъ.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31.