Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Невважливий, -а, -е. = невважний.
Окладник, -ка, м. = Раст. буркун. Вх. Пч. І. 11.
Перевішати Cм. перевішувати.
Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.
Труп IIмеж. Крикъ ворона. Вх. Уг. 271.
Халаман, -на, м. Батракъ? Сам пан, сам халаман. Чуб. І. 278.
Шпарити, -рю, -риш, гл. 1) Обваривать кипяткомъ. 2) Бить, колотить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. Стор. МПр. 45.