Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видатий, -а, -е. Имѣющій большое лицо.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Дівува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Дѣвствовать, жить въ дѣвствѣ. Дідова дочка пішла заміж, а бабина і досі дівує та гордує. Рудч. Ск. II. 61.
Доко́ли нар. = доки. Доколи, Господи, забудеш мене в напасті до кінця. К. Псал. 26.
Задкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Идти задомъ, пятиться. Дивлюсь: задкує-задкує — та в двері. Мнж. 2) Идти сзади, слѣдовать. Іде султан; за ним наші задкують небоги. Млр. л. зб. 82.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Наддо́вбувати, -бую, -єш, сов. в. наддовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Наддалбливать, наддолбить.
Пересинити Cм. пересинювати.
Спостерегати, -га́ю, -єш, сов. в. спостерегти, -режу, -жеш, гл. Замѣчать, замѣтить. Ні батько, ні мати не спостерегли. Г. Барв. 238.
Тушира, -ри, ж. Баранья шерсть второй осенней стрижки. Вх. Зн. 72.